«Невтрачений рай» — у колаборації з Ukrainian Fashion Week відкрили виставку Анастасії Подерв’янської

У межах Ukrainian Fashion Week FW26–27 галерея сучасного українського мистецтва Mistrika в колаборації з Ukrainian Fashion Week представила виставку «Невтрачений рай» української художниці Анастасії Подерв’янської.

Художниця працює з текстилем, живописом, об’єктами та одягом, переосмислюючи тканину і вишивку як contemporary-медіум. У її практиці ці матеріали постають не як декоративне доповнення, а як повноцінна художня мова.

Анастасія Подерв’янська є випускницею Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури у Києві, членкинею Національної спілки художників України, учасницею численних всеукраїнських і міжнародних виставок, бієнале та артярмарків. Її роботи експонувалися в Україні, Європі та США, зокрема в Національному художньому музеї України, Dymchuk Gallery, Триптих АРТ, White World, Voloshyn Gallery та The Ukrainian Institute of America у Нью-Йорку. Також художниця є лауреаткою V Всеукраїнської трієнале текстилю та володаркою премії 8-ї WTA Textile Art Biennial у Мадриді.

У своїх роботах Подерв’янська перетворює тканину на живу художню поверхню, де нашаровуються різні культурні та символічні пласти. Це народна космогонія, жіночі історії, любовні міфи, біблійні образи, рай і пекло, ангели й чорти. Вишивка, аплікація, колаж і фрагменти одягу в її роботах стають способом мислення матерією.

Тканина в цій практиці виступає простором зустрічі різних епох і культур — фольклору та постмодерну, сакрального й іронічного, тілесного та міфологічного. Світ у цих творах не просто зображується, а ніби зшивається заново, набуваючи фактури, кольору та нових сенсів.

Мистецтво Анастасії Подерв’янської розгортається на межі бароко і contemporary. Це бароко, яке проростає в сучасність і трансформується у метабароко — еклектичне, багатошарове, іронічне. У цьому художньому світі рай не існує без пекла поруч, любов — без темряви, а жіночність — без гри з масками, демонами та міфами.

У виставці «Невтрачений рай» художниця вибудовує власний текстильний космос — водночас ніжний і гротескний, інтимний і театральний. Її роботи говорять про буття як про матерію, у якій нитки часу, історії та людських бажань переплітаються в складну тканину життя.