У Будинку кіно відбулася прем’єра історичної драми «Дисидент»
У київському Будинку кіно відбувся прем’єрний показ історичної драми «Дисидент» режисерів Станіслава Гуренка та Андрія Алфьорова. Фільм переносить глядача у радянську Україну кінця 1960-х і через особисту історію колишнього бійця УПА говорить про свободу, гідність, спротив системі та ціну власного вибору.
Прем’єрний вечір об’єднав культурних діячів, дисидентів радянських часів, представників кіноіндустрії, бізнесу, медіа та лідерів думок.
А вже сьогодні, 3 вересня, «Дисидент» офіційно вийшов у широкий український прокат. Дистриб’ютором стрічки стала компанія «Кіноманія».
Історія людини і цілої епохи
Події «Дисидента» розгортаються у Києві восени 1968 року.
У центрі історії – Олег, колишній боєць УПА, який пережив роки радянських таборів і намагається знайти своє місце у суспільстві, що живе за правилами системи, проти якої він колись боровся.
Та за особистою драмою героя поступово відкривається значно ширша історія.
Це покоління українців, перед якими поставав вибір між мовчанням і спротивом, пристосуванням і збереженням власних переконань.
«Працюючи над “Дисидентом”, нашою головною задачею було розкрити масштабне тло шістдесятницького руху опору, яке досі залишалося майже недослідженим і неозвученим в українському кіно», – зазначив генеральний продюсер стрічки Олександр Омельянов.
Саме тому «Дисидент» працює не лише як історична реконструкція конкретної епохи. Через людину, яка не змогла і не захотіла повністю вбудуватися у нав’язаний системою порядок, автори переходять до універсальної розмови про внутрішню свободу.
«Як жити, коли ти не вбудований у суспільство»
Для режисера Андрія Алфьорова одним із важливих завдань стало повернення на екран сторінок української історії, які десятиліттями залишалися поза масовою культурою.
«Для когось “Дисидент” стане певною “Вікіпедією”, розкаже про білі плями в історії нашої країни. Фільм дає відповідь, як жити, коли ти не вбудований в суспільство», – говорить режисер.
Ця тема сьогодні звучить інакше, ніж могла б звучати на початку роботи над картиною.
Створення фільму тривало кілька років, і фінальний етап припав уже на період повномасштабної війни.
«Це була дуже непроста напружена робота, монтаж фільму завершувався вже під час повномасштабної війни», – розповів співпродюсер Андрій Осіпов.
Так історія про спротив радянській системі несподівано отримала прямий зв’язок із часом, у якому живе сучасна Україна.
Прем’єра у Будинку кіно
Ведучими прем’єрного вечора стали Геннадій Попенко та Людмила LADOSHKO.
Першими стрічку побачили Олександр Прищепа, Вікторія Ромашко, Дар’я Творонович, Олекса Гладушевський, Pianoбой, Ахтем Сеітаблаєв, Олександр Кобзар, Денис Тарасов, Сергій Асовський, В’ячеслав Соломка, Хосейн Мірзаголі та інші гості.
Однак одним із найважливіших моментів вечора стало не саме світське зібрання.
До події долучилися люди, для яких слово «дисидент» є частиною особистої біографії.
«Стіна свободи» і живі історії дисидентів
Кульмінацією прем’єри став благодійний аукціон.
Дисиденти Лариса Лохвицька, Леонід Мілявський, Інна Набока та Михайло Михалко розповіли про власний спротив радянській системі та залишили підписи на арт-об’єкті «Стіна свободи».
Авторкою візуальної ідеї стала благодійниця Марі Грін.
Таким чином, історична тема фільму на кілька хвилин перестала бути лише кінематографічною.
Поруч із героями, створеними сценаристами й акторами, з’явилися люди, які самі пережили радянські переслідування та опір системі.
Арт-об’єкт виставили на благодійний аукціон.
Лот придбала Олена Бринза, а всі отримані кошти без утримань буде спрямовано на потреби підрозділу, в якому сьогодні проходить службу один із членів команди фільму.
Свобода як головна тема вечора
Навколо теми свободи була побудована й партнерська частина прем’єри.
Головний лікар і співвласник dental-клініки RAIYEVSKIY Віталій Раєвський зі сцени Будинку кіно говорив про цінність свободи та подяку українським військовим.
До розмови долучилася кандидатка медичних наук і пластична хірургиня Варсік Бикадорова. У своєму виступі вона говорила про особисту свободу як можливість самостійно обирати власний шлях, приймати себе та не залежати від нав’язаних суспільством стереотипів.
Медіапідтримку прем’єри забезпечили холдинг Megapolis+ та мережа техніки MOYO.
Б’юті-партнером події став преміальний бренд Beehive Cosmetics, водним партнером – артезіанська вода Avalon.
Окремо команда подякувала компаніям, які напередодні самі постраждали внаслідок російських атак, але не відмовилися від підтримки проєкту.
Бренд Loven після влучання у склад втратив 800 тонн випічки, а книгарня Readeat – книжковий запас.
Їхня присутність на прем’єрі стала ще одним нагадуванням про те, наскільки буквального значення сьогодні набувають слова про стійкість і продовження роботи.
Від Турина до українського прокату
До української прем’єри «Дисидент» уже мав міжнародну фестивальну історію.
Світова прем’єра відбулася у конкурсній програмі 42-го Torino Film Festival.
Журі фестивалю відзначило стрічку Special Mention у конкурсі повнометражних фільмів. Інформацію про відзнаку підтверджує офіційний Torino Film Festival.
Це особливо важливий контекст для української прем’єри: історія, глибоко пов’язана з досвідом радянських репресій та українського спротиву, вже була представлена міжнародному глядачеві.
Від 3 вересня її може побачити й широка українська аудиторія.
Хто створив «Дисидента»
Режисери: Станіслав Гуренко та Андрій Алфьоров
Генеральний продюсер: Олександр Омельянов
У головних ролях: Олександр Прищепа, Вікторія Ромашко, Діма Ярошенко та Василь Мазур
Фільм створено кінокомпанією JOYFILMS за підтримки Українського культурного фонду, Державного агентства України з питань кіно, кіностудії ім. О. Довженка, AR Content та за сприяння Одеської кіностудії. Цей склад партнерів також наводить Державне агентство України з питань кіно.
Офіційний дистриб’ютор: «Кіноманія».
«Дисидент» уже в кіно
Сьогодні історія Олега перестає бути лише фестивальним або прем’єрним фільмом.
Вона виходить до широкого глядача.
І це той випадок, коли історична драма говорить не тільки про події минулого.
Питання «Дисидента» звучить значно ближче.
Що залишається від людини, коли система вимагає відмовитися від власних переконань?
І скільки насправді коштує свобода, коли вона перестає бути абстрактним словом?
Саме тому стрічка про Україну 1968 року сьогодні дивиться у зовсім іншу Україну.
Ту, яка знову змушена захищати право залишатися собою.
Медіапартнери
VIVA!, JetSetter, OBOZ.ua, Interfax, Фокус, Телетиждень, Українки, Перший Бізнесовий BIZ, ПроШоКіно, журнал BUSINESS ML, канал МИ – УКРАЇНА, YABL, LIKE.in.UA, журнал GOSSIP, журнал TOUCH, журнал FOSTYLEN, 44 UA, 33 канал, FASHION TV, SUPER LADY, BUT in UA, GLORY, STUDY of my DREAMS, TrueUA, Life Kyiv, StarBrothers, CoolBaba, Lucky Ukraine, Culture Trend, YABL, Absurdu.Net.
