SYNDICATE представив колекцію про пам’ять, час і речі, які залишають слід
У новій колекції SYNDICATE пам’ять стає не абстрактною темою, а повноцінним дизайнерським матеріалом. Відправною точкою для роботи став сімейний архів дизайнерки Ірини Василевської: фотографії батьків, речі з дитинства та звичайні домашні предмети, які пережили десятиліття й поступово перетворилися на особисті артефакти.
До цих спогадів додаються спостереження за гардеробом чоловіків старшого покоління, речами, які носять роками, несподіваними поєднаннями кольорів та особливою естетикою, що виникає без свідомого бажання слідувати моді.
Від особистої пам’яті до колективної
Від приватної історії SYNDICATE переходить до значно ширшої теми. Україна переживає масштабну трансформацію, і разом із нею змінюються люди, міста, середовище та пам’ять.
У цьому контексті питання збереження стає особливо важливим. Як зафіксувати людей, події та досвід, які формують наше сьогодення? Що з часом зміниться, що буде втрачено, а що залишиться частиною колективної пам’яті?
Саме ця крихкість стає одним із центральних сенсів колекції.
Старі техніки та цифрові процеси
Діалог між минулим і сучасністю проявляється не лише у концепції, а й у матеріалах.
Традиційні способи роботи з тканиною поєднуються із сучасними технологіями. Індиго сусідить із термотрансфером та експериментальними матеріалами, а фізичні відбитки живих квітів спочатку оцифровуються, потім трансформуються і знову повертаються на тканину вже в новій формі.
Ручна робота тут не протиставляється цифровій. Навпаки, вони стають різними етапами одного процесу.
Чи можна довіряти спогадам
Ще одна важлива тема колекції пов’язана з межею між справжнім і бутафорним. Реальні предмети стають зображеннями, матеріали імітують інші матеріали, а знайомі речі трансформуються настільки, що їхнє первинне походження вже складно розпізнати.
Так само працює і пам’ять. Спогад, який здається точним, через роки може виявитися реконструкцією, що багато разів змінювалася разом із нами.
Вода як метафора
Наскрізним образом колекції стала вода. Море з дитячих спогадів, дощ, річка не мають одного буквального значення. Вода може зберігати сліди, спотворювати їх, змивати та трансформувати.
У фіналі показу ця метафора отримала фізичне втілення. Вода взаємодіяла з одягом і водорозчинним матеріалом, а процес зміни та зникнення став частиною самого перформансу.
Азійська вулиця у Києві
Сценографія показу продовжила тему справжнього та бутафорного. У київському просторі SYNDICATE створив власну інтерпретацію азійської вулиці, натхнену подорожами Ірини Василевської Японією та іншими країнами Азії.
Так показ став продовженням самої колекції: минуле зустрілося із сучасним, матеріальне з цифровим, особисте з колективним.
Партнерами показу стали Aromateque Concept Store, парфумерний дім BORNTOSTANDOUT® та KEVIN.MURPHY як hair partner.
