Ася Гіллер про Голлівуд, The Him, Captivated і шлях української акторки у США

ПитанняАся, ви вивчали соціологію в Лондоні, а у 2024 році переїхали до США заради акторської кар’єри. Чи пам’ятаєте момент, коли зрозуміли: кіно вже не просто мрія, а шлях, заради якого ви готові повністю змінити своє життя?

ВідповідьЯ, якщо чесно, досі цього не усвідомила. Для мене все ще як уві сні. Коли побачу фінальну версію на власні очі, може, тоді усвідомлю. Але не впевнена, хаха.

А щодо зміни життя, я не зовсім так це сприймала. Я думала: «Якщо не зараз, то коли?» Я молода, у мене все життя попереду, треба ризикувати й здійснювати свої мрії.

Але я дуже вдячна, що мені випала можливість зробити це своїм шляхом, бо для багатьох людей це назавжди залишається лише мрією.

ПитанняОднією з перших великих робіт для вас став The Him. Як ви потрапили на кастинг і що відбувалося між першим прослуховуванням та моментом, коли ви дізналися, що отримали роль?

ВідповідьОй, я потрапила на цей кастинг випадково. Перед цим проходила прослуховування на інший проєкт від тих самих продюсерів, але кастинг-директор запропонував мені зробити прослуховування на The Him.

Також я шукала щось, що зніматиметься саме в Америці, щоб мені точно дали американську робочу візу, бо тоді в мене її ще не було. Навіть якщо продакшн американський, зараз фільми дуже часто знімають в Угорщині, Болгарії та інших країнах. Просто про це мало хто знає.

Я вже, якщо чесно, не пам’ятаю конкретного моменту, коли дізналася, що отримала роль. До цього завжди відбувається дуже багато обговорень контракту: мої вимоги, їхні вимоги тощо. І поки обидві сторони все не погодять, завжди можуть відмовити.

Тому для мене «ТАК» — це тільки тоді, коли контракт підписаний з обох сторін.

Але я там мало не померла від щастя, мені здається.

ПитанняВи розповідали, що на голлівудських кастингах актор інколи навіть не знає назви чи повного сюжету майбутнього фільму. Як у такій ситуації зрозуміти персонажа й показати режисеру саме те, що він шукає?

ВідповідьОй, ніяк. Це називається make a choice.

Кожен актор інтерпретує сцени по-своєму, і саме унікальні рішення часто подобаються найбільше. Бо 80% із нас зроблять щось дуже схоже, але будуть ті 20%, які зроблять щось неочікуване або скажуть ті самі слова зовсім іншим тоном. І зазвичай саме це найбільше чіпляє.

Ми робимо аналіз сценарію, щоб зрозуміти, чого хоче персонаж, хто він, який у нього бекграунд, кого він кохає, де живе тощо.

І в кожного актора всі ці відповіді можуть бути різними.

Саме цим і відрізняються прослуховування: тим, як кожен із нас презентує персонажа у власній інтерпретації.

ПитанняThe Him дав вам можливість побачити створення великого американського фільму зсередини. Що найбільше здивувало вас на знімальному майданчику: масштаб команди, темп роботи, дисципліна чи те, скільки всього відбувається поза камерою?

ВідповідьМасштаб і те, скільки всього відбувається за камерою.

І ще те, наскільки це дорого.

Дуже дорого.

ПитанняКостюм, грим, зачіска, декорації та навіть найменші деталі зовнішності допомагають акторові стати персонажем. Наскільки для вас важливий цей момент трансформації? Чи був образ, у якому ви вперше подивилися в дзеркало й буквально перестали бачити Асю?

ВідповідьДля мене, якщо чесно, важливіше зануритися в персонажа зсередини.

Я дуже багато читаю літератури, пов’язаної з кожним проєктом, вивчаю епоху та контекст, щоб зрозуміти, що до чого.

Костюми й зачіска — це все-таки більше зовнішнє. Трансформувати можна будь-кого, а гримери неймовірно талановиті.

Але все одно, коли дивишся на себе з ніг до голови у крові, це дуже смішно й незвично.

ПитанняУ Captivated ви працюєте в одному проєкті з Аль Пачіно та Кеті Голмс. Що можна зрозуміти про професію, просто спостерігаючи за роботою акторів такого рівня? Чи є професійна деталь, яку ви хотіли б забрати із собою у власну акторську практику?

ВідповідьНі, на жаль, просто спостерігаючи, всього навчитися не можна. Дуже б хотілося, щоб це так працювало.

Я б хотіла перейняти у досвідчених акторів уміння класно імпровізувати й комунікувати з режисером.

Бо мене режисери лякають. Я їх сприймаю як учителів у школі, хаха.
У досвідчених акторів дуже легко виходить висловлювати своє бачення сцени та пропонувати те, що вони вважають доречним.

Я так поки не можу. Намагаюся чітко виконувати те, що мені кажуть, бо не ризикую імпровізувати. Це дуже складно, та й не всім режисерам імпровізація підходить.

ПитанняДля ролі в Captivated ви працювали з dialect coach над італійським акцентом. Як насправді відбувається така підготовка? Де проходить межа між правильною вимовою і моментом, коли акцент уже стає природною частиною персонажа?

ВідповідьЯ ненавиджу ці уроки, якщо чесно.

Це дуже складно: перевчатися, по-іншому ставити язик.

До речі, найскладніше мені дається standard American. Італійський акцент не такий складний. Загалом європейські акценти мені даються досить легко, а американські дуже важко копіювати.

ПитанняГоллівуд часто сприймають як індустрію, де достатньо таланту й одного вдалого кастингу. Ви вже знаєте цю систему зсередини. Яку роль насправді відіграють агенти, менеджери, знайомства та професійне оточення в кар’єрі молодого актора?

ВідповідьДуже б хотілося, щоб достатньо було таланту, бо це відкрило б стільки дверей людям, які вдень працюють офіціантами, ввечері ходять на уроки акторської майстерності, а вночі мріють, що їм пощастить.

Насправді агенти, менеджери та знайомства відіграють величезну роль.

Знайомства, напевно, на першому місці, бо хтось має познайомити вас із менеджером чи агентом. Просто так їх знайти дуже складно, а без них практично неможливо потрапляти на серйозні прослуховування.

Раніше все було по-іншому, але після ковіду індустрія дуже змінилася. Знайомитися з людьми стало складніше: багато чого відбувається онлайн, через Zoom, і треба, щоб дуже пощастило опинитися в правильному місці в правильний час та зустріти справді потрібну людину.

ПитанняОднією з ваших перших менторок стала продюсерка Andrea Bucko. Наскільки важливо на початку кар’єри зустріти людину, яка не просто дає пораду, а допомагає зрозуміти неписані правила індустрії? Яку пораду від неї ви запам’ятали найбільше?

ВідповідьВона, в принципі, навчила мене всього, що я знаю про продюсування фільмів: як узагалі створюється фільм, як усе це працює, яку роль відіграють продюсери, дистриб’ютори та студії.

Це дуже важливо, щоб трапився хтось, хто справді стане твоїм другом і щиро захоче ділитися своїм досвідом.

Їй було дуже складно як жінці в цій індустрії, коли вона починала. І вона якось сказала мені, що її серйозно сприймають зокрема тому, що вона ніколи не змішувала особисті стосунки з просуванням своєї кар’єри.

Тому головна порада, яку я запам’ятала: не змішувати робочі та особисті стосунки.

ПитанняВи народилися в Києві, навчалися в Лондоні, а зараз будуєте кар’єру у США. Чи відчуваєте ви себе українською акторкою в Голлівуді? І чи важливо для вас, щоб разом із вашим ім’ям міжнародна аудиторія більше дізнавалася про Україну?

ВідповідьЯ б дуже хотіла, щоб увесь світ говорив про Україну.

Щоб усі знали, які в нас талановиті дизайнери, митці, візажисти, перформери, музиканти. Бо в нас неймовірна нація.

І хочу нагадувати всім, що в нас триває жахлива війна і люди помирають щодня. Це дуже важливо.

Мені сумно, що поки в мене немає достатньої платформи й аудиторії, щоб доносити цю інформацію, але сподіваюся, що скоро в мене буде така можливість.

Особливо на прес-турі буду всіх навчати казати «Слава Україні!».

ПитанняЗараз у вашій фільмографії багато трилерів і горору, але ви мрієте про історичне кіно. Якщо завтра вам запропонують роль без жодних обмежень у виборі епохи, режисера чи персонажа, у який світ ви хотіли б потрапити і кого зіграти?

ВідповідьОй, це таке складне питання.

Хммм…

Франція XVIII століття. Крістофер Нолан.

І я б дуже хотіла зіграти Марію-Антуанетту.

Хоча Софію Копполу важко перевершити.