New Names SS27: п’ять молодих брендів, які представили нове покоління української моди

Нові імена української моди цього сезону говорять не стільки про тренди, скільки про пам’ять, особистий досвід і культурну спадщину. Платформа New Names SS27 об’єднала на одному подіумі п’ять молодих брендів з дуже різними дизайнерськими мовами, але спільним бажанням використовувати одяг як повноцінний спосіб висловлювання.

6 вересня на Ukrainian Fashion Week свої колекції представили SOFIIA POPIL, MAVKA BOUTIQUE, MARY&Co, KAZHAN ELIS та hope by hope. Від скульптурного кутюру і гуцульських ремісничих практик до відповідального використання матеріалів, неоготичної архітектури та особистої родинної пам’яті: New Names показав, наскільки різним може бути нове покоління української fashion-сцени.

SOFIIA POPIL: Intermezzo і пошук внутрішнього прихистку

Для SOFIIA POPIL дебютна колекція Intermezzo стала емоційною рефлексією на життя українців у стані війни та постійної невизначеності. У центрі історії опинився пошук внутрішнього простору, в якому можна хоча б тимчасово відчути спокій.

Ця крихкість передається через контраст матеріалів. Важкі, щільні фактури зустрічаються з майже невагомими тканинами, а складні конструкції існують поруч із тендітними деталями. Такий діалог підкреслює хиткість самого відчуття безпеки: прихисток може бути тимчасовим, але потреба в ньому не зникає.

У роботі з матеріалами дизайнерка звернулася до гуцульської культури, зокрема вівчарства, шкіряного ремесла та традицій плетіння. Історичні практики не відтворюються буквально, а проходять через сучасну couture-оптику бренду.

Окремої уваги заслуговують металеві аксесуари, натхненні старими гуцульськими прикрасами. Їхні форми стали основою кольє та браслетів, а блакитна й чорна патина надала металу відчуття речі з власною історією.

MAVKA BOUTIQUE: між українським побутом і модерним містом

Колекція «Раб краси» стала дипломною роботою дизайнерки Марії Калюх у School of Art × Craft та дослідженням того, як українська культурна ідентичність може існувати всередині сучасного міського середовища.

Назва відсилає до однойменного оповідання Володимира Винниченка, де тема асиміляції та зіткнення традиційного з індустріальним містом стає одним із ключових мотивів.

Ще одним важливим орієнтиром для дизайнерки стала Софія Яблонська, українська письменниця, фотографка, акторка та мандрівниця, яка поєднувала життя між різними культурами, залишаючись при цьому виразно собою.

Основний історичний фокус колекції припав на 1920-ті роки. Це період, коли традиційна українська сорочка могла природно існувати поруч із європейським костюмом, капелюшком клош та іншими елементами модерного міського гардероба.

У MAVKA BOUTIQUE ця історія отримує сучасне продовження через ручну роботу та персоналізацію. Крафт тут стає не декоративним елементом, а способом створювати речі з індивідуальним характером.

MARY&Co: Схід через колекцію Музею Ханенків

Зовсім інший напрям обрав MARY&Co. Джерелом колекції стало східне мистецтво з колекції Музею Ханенків.

Дизайнери звернули увагу на різьблені статуетки зі слонової кістки, китайську порцеляну та пластичні форми декоративних об’єктів. Їхні вигини, пропорції та відчуття крихкості поступово перейшли у сучасні силуети.

Замість буквальних орнаментальних цитат MARY&Co працює з формою. Плавні лінії, м’які об’єми та скульптурні драпірування передають відчуття музейних об’єктів через конструкцію одягу.

Важливим принципом колекції стало й повторне використання матеріалів. Речі створені із шовку та бавовни повторного використання, що дозволяє бренду поєднати естетичне дослідження з більш відповідальним підходом до текстильних ресурсів.

KAZHAN ELIS: Cathedral Spider Lace і архітектура, яку потрібно врятувати

У дебютній колекції Cathedral Spider Lace бренд KAZHAN ELIS перетворює fashion на висловлювання про збереження архітектури.

Центральним образом став костел Святого Миколая в Києві, неоготична пам’ятка авторства Владислава Городецького. Колекція привертає увагу до стану історичної будівлі та необхідності її збереження.

Відсилання до архітектури проявляється насамперед у конструкції. Відкриті металеві каркаси кринолінів та паньє нагадують будівельні риштування і стають метафорою простору, що перебуває між руйнуванням та відновленням.

Готичні силуети, багатошаровість і гіперболізовані пропорції поєднуються з сучасним кроєм. Тканини отримують штучні сліди часу: іржу, потертості та пошкодження.

Одним із найбільш промовистих образів стала вручну зв’язана павутина. Вона символізує забуття та час, який поступово поглинає те, про що перестають піклуватися. А троянди, що проростають крізь умовні руїни, залишають у цій історії можливість відновлення.

hope by hope: ім’я, яке повернулося через сто років

Найособистішою історією New Names стала «Евфросинія» від hope by hope.

Назва походить не з літератури чи міфології, а з реального родинного дерева дизайнерки. Евфросинія народилася 1 липня 1915 року в козацькому роді та зникла у трирічному віці в 1918 році, під час масштабних історичних потрясінь. Наступні покоління родини майже нічого про неї не знали.

Через понад століття її ім’я повертається у публічний простір через fashion-колекцію.

«Я її нащадок. Я про неї знаю і пам’ятаю. Я повертаю їй право на життя, красу, голос і пам’ять, бо кожне життя важливе, най би яким коротким воно не було і як би трагічно не закінчилося», – так авторка описує особистий імпульс проєкту.

Старий чоловічий одяг як матеріал пам’яті

Основою «Евфросинії» стали старі чоловічі піджаки та сорочки. Для hope by hope вони символізують жорсткі соціальні структури, патріархальні рамки, владу та мілітаризм.

Дизайнерка деконструює їх, формуючи жіночі силуети. Жорсткість старих речей набуває іншої пластики, а сам одяг починає нагадувати захисну оболонку.

Апсайклінг у цьому випадку виходить далеко за межі екологічного рішення. hope by hope буквально працює з минулим як із матеріалом: не намагається стерти його, а розбирає на частини та збирає в іншій формі.

Ще одним символом стало дубове листя, пов’язане з родовим деревом, спадкоємністю та силою поколінь.

Особиста історія, яка віддзеркалює сучасність

Історія дитини, яка зникла понад сто років тому, у колекції свідомо зіставляється із сучасною Україною.

hope by hope говорить про дітей, які через російську агресію були депортовані або примусово переміщені, втратили зв’язок із родинами, домом, мовою та культурним середовищем. Саме тому «Евфросинія» стає не тільки родинним дослідженням, а й маніфестом проти стирання пам’яті.

Сто років потому одне майже забуте ім’я знову звучить публічно. І в цьому жесті hope by hope формулює один із головних сенсів колекції: кожна людина має право залишитися в пам’яті.

Що показав New Names SS27

П’ять колекцій виявилися дуже різними за формою, але майже кожна з них так чи інакше працює з питанням спадкоємності.

SOFIIA POPIL звертається до гуцульських ремесел, але переводить їх у couture-контекст. MAVKA BOUTIQUE досліджує взаємодію традиційної української культури з модерним містом. MARY&Co будує діалог із музейною спадщиною Сходу. KAZHAN ELIS використовує моду, щоб говорити про збереження київської архітектури. hope by hope повертає ім’я людини, яку історія майже стерла.

Саме тому New Names SS27 варто розглядати не просто як блок для молодих брендів.

Це зріз того, про що нове покоління українських дизайнерів вважає важливим говорити сьогодні: про пам’ять, культуру, відповідальність, матеріал і право самостійно визначати, якою буде сучасна українська мода.