Гурт Ziferblat в образах J’amemme та Andreas Moskin

Перші хвилини церемонії відкриття Євробачення‑2025 одразу задали тон: бірюзовим хідником крокує гурт Ziferblat, а їхні образи ніби продовжують мелодію конкурсної «Birds of Pray». Валентин і Даниїл Лещинські з’являються у напівпрозорих топах Alisha від J’amemme. Легкі асиметричні конструкції розгортаються під спалахами фотокамер, формуючи крилоподібні контури — натяк на птаха, який для музикантів символізує молитву, крихкість і водночас надію.

Третій учасник, Федір Ходаков, обирає кардинально іншу, але комплементарну стилістику: у total look від Andreas Moskin він переносить глядача в атмосферу українського поетичного кінематографа 60‑70‑х. Чорно‑білі акценти одразу викликають асоціацію з «Білим птахом з чорною ознакою» — стрічкою, що так само розповідає про внутрішню свободу й пам’ять.

Два дизайнерські світи зливаються у спільний візуальний наратив. Ефемерність J’amemme і кінематографічна графічність Andreas Moskin творять єдину історію про те, як пісня може віднайти нову глибину в тканині, крої та світлі софітів. На бірюзовому хіднику це звучить особливо виразно: Ziferblat демонструє, що мода — найкращий мовчазний перекладач емоцій, а їхня музика — крило, яке веде за собою.